Наверняка
И пусть не предал никого, но всё ж Решеньем общим ухожу "под нож", А бывший брат мой, он сегодня враг, – От ветра реет надо мною флаг. От ветра реет или на ветру, Меня ж за шею и к нему к утру, А чтоб не ожил, чтоб наверняка: За борт – для рыб иль в сети рыбака. Не мне стоять на вахтах у руля, Не мне кричать: "Там впереди Земля". Вчера бы сам я мог покинуть борт, Но только был не мой, враждебный порт. Вот и ошибся, мне б найти тот мой. Жаль, позабыл пути к себе домой. Там те, кто ждал меня, уже не ждут. А я ослабил боль узлов от пут. И онемевшая ползёт рука Туда, где лезвие торчит клинка, Туда, где ждёт меня иль смерть, иль нет. А за душой лишь горсть надежд – монет. Пусть же корабль теперь – не мой ты, брат, Я рад, что жил, но умирать не рад. А вот и нож дрожит, болит рука. Наверняка теперь, наверняка.
2023-07-31 15:25:13
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13441
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10871