Не будет покоя
У новенькой души в груди свои печали, И свет иной звезды – ни слава, ни почёт. В начале сентября мне счастье это дали, И с этих пор я стал заботливей ещё. Она на старый ствол как веточка привита, Как девочка дрожит прозрачна и легка. И новая слеза, и новая обида, И страх не пережить случайного греха. У новенькой души вдоль вечности дорога Проходит среди скал на северо-восток, Где бел в снегах покой, хоть пей его, хоть трогай, Но только растопи и снова жизни ток. Пусть в жизни для всего нам всем хватает места. Но новая – она, конечно, на века. Душа несёт свои: любовь с судьбою вместе, А новая любовь, как облако, легка. К нам близится октябрь с холодными ветрами, Забитый водосток опавшею листвой, Но над моей душой горит, не гаснет пламя И вера, что апрель..., и прочь бежит покой.
2023-06-07 05:24:14
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Михаэль Казакевич
Дякую вам за інтелегентне питання, дякую, що ви мене читаєте. Я не народжений в Україні і мова моїх батьків була російською. Я єврей, живу в Ізраїлі та бажаю вам миру, звичайно після перемоги. Хоч батько мій народжений у місті Гадяч Полтавської області. Я прийшов до вас, бо ви боретесь за правду. Слава героям. Це все, що можу вам зробити.
Відповісти
2023-06-08 08:46:11
Подобається
Михаэль Казакевич
Я не знаю української мови. З глибокої поваги до вас користуюсь Google translter. Пройде час в Україні буде вибух культурний, і мова українська набуде нового статусу. Пройде час, скінчиться війна, і мої вірші хтось перекладе українською мовою. Я мало знаю мову своїх дітей, щоб писати на ньому вірші. Це моя біда. Але знайте, Бог говорить зі мною зрозумілою мені мовою. З кожним говоритимуть зрозумілою йому мовою. Поки що я російськомовний поет - москалям знову пощастило. Серед них, до речі, багато добрих людей. Скажіть, якщо вам не подобається, не буду вас більше дратувати. Повірте, мова не винна, винні люди.
Відповісти
2023-06-08 11:59:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9608
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1995