Не будет покоя
У новенькой души в груди свои печали, И свет иной звезды – ни слава, ни почёт. В начале сентября мне счастье это дали, И с этих пор я стал заботливей ещё. Она на старый ствол как веточка привита, Как девочка дрожит прозрачна и легка. И новая слеза, и новая обида, И страх не пережить случайного греха. У новенькой души вдоль вечности дорога Проходит среди скал на северо-восток, Где бел в снегах покой, хоть пей его, хоть трогай, Но только растопи и снова жизни ток. Пусть в жизни для всего нам всем хватает места. Но новая – она, конечно, на века. Душа несёт свои: любовь с судьбою вместе, А новая любовь, как облако, легка. К нам близится октябрь с холодными ветрами, Забитый водосток опавшею листвой, Но над моей душой горит, не гаснет пламя И вера, что апрель..., и прочь бежит покой.
2023-06-07 05:24:14
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Михаэль Казакевич
Дякую вам за інтелегентне питання, дякую, що ви мене читаєте. Я не народжений в Україні і мова моїх батьків була російською. Я єврей, живу в Ізраїлі та бажаю вам миру, звичайно після перемоги. Хоч батько мій народжений у місті Гадяч Полтавської області. Я прийшов до вас, бо ви боретесь за правду. Слава героям. Це все, що можу вам зробити.
Відповісти
2023-06-08 08:46:11
Подобається
Михаэль Казакевич
Я не знаю української мови. З глибокої поваги до вас користуюсь Google translter. Пройде час в Україні буде вибух культурний, і мова українська набуде нового статусу. Пройде час, скінчиться війна, і мої вірші хтось перекладе українською мовою. Я мало знаю мову своїх дітей, щоб писати на ньому вірші. Це моя біда. Але знайте, Бог говорить зі мною зрозумілою мені мовою. З кожним говоритимуть зрозумілою йому мовою. Поки що я російськомовний поет - москалям знову пощастило. Серед них, до речі, багато добрих людей. Скажіть, якщо вам не подобається, не буду вас більше дратувати. Повірте, мова не винна, винні люди.
Відповісти
2023-06-08 11:59:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4227
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3828