В душе метёт метель
Вот где-то там за окнами метель, Постелью снег лежит в оконной раме, И мальчик пишет письма доброй маме Всю ночь, его не тронута постель. Он сирота. И нет на нём креста, Не потому, что он не верит в Бога, Ему то лет ещё совсем не много, Немного, но так мучает мечта. И надо очень мало для него, Чтоб он уснул, а мама возвратилась Хоть на чуть-чуть, на малость - была б милость. Он бы заплакал, только бы всего. Он бы заплакал, слова б не сказал. Не за окном, а на душе ненастье, Вот жизнь прошла, в которой было счастье. Остался темный в сумерках вокзал. Последний поезд и билет в кино, И некуда уехать, в самом деле, И что-то колит за грудиной в теле. Но, что теперь поделать, всё равно. Не женщина, нужна ему, любовь, Которой так всю жизнь его лишали. И капают из глаз мечты печали Из детских и далёких, добрых снов. Но женщины уходят, в добрый час, Нас оставляя с нежностью рассвета. Дни поползут, а скоро уже лето, Дела закрутят поездами мчась. Переполняет душу доброта, Которой с кем-то надо б поделиться, И ощущенье Бога в жизни длится, Метёт метель и мучает мечта. Да, надо ведь не много для него, Чтоб он уснул, а мама возвратилась Хоть на чуть-чуть, на малость – была б милость. Он бы заплакал, больше ничего.
2023-01-02 23:25:50
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5736
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5871