В душе метёт метель
Вот где-то там за окнами метель, Постелью снег лежит в оконной раме, И мальчик пишет письма доброй маме Всю ночь, его не тронута постель. Он сирота. И нет на нём креста, Не потому, что он не верит в Бога, Ему то лет ещё совсем не много, Немного, но так мучает мечта. И надо очень мало для него, Чтоб он уснул, а мама возвратилась Хоть на чуть-чуть, на малость - была б милость. Он бы заплакал, только бы всего. Он бы заплакал, слова б не сказал. Не за окном, а на душе ненастье, Вот жизнь прошла, в которой было счастье. Остался темный в сумерках вокзал. Последний поезд и билет в кино, И некуда уехать, в самом деле, И что-то колит за грудиной в теле. Но, что теперь поделать, всё равно. Не женщина, нужна ему, любовь, Которой так всю жизнь его лишали. И капают из глаз мечты печали Из детских и далёких, добрых снов. Но женщины уходят, в добрый час, Нас оставляя с нежностью рассвета. Дни поползут, а скоро уже лето, Дела закрутят поездами мчась. Переполняет душу доброта, Которой с кем-то надо б поделиться, И ощущенье Бога в жизни длится, Метёт метель и мучает мечта. Да, надо ведь не много для него, Чтоб он уснул, а мама возвратилась Хоть на чуть-чуть, на малость – была б милость. Он бы заплакал, больше ничего.
2023-01-02 23:25:50
0
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1431
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2101