Скрипач последних нот
Покрыты белым инеем ресницы Забытых тел, ненужных никому. Агония так долго может длиться – Симфония противная уму. Сам дирижёр, застывший у пюпитра До самого прощального прости Не поднесёт глотка воды напиться Ни в фляжке, ни в стакане, ни в горсти. Лишь души, уходящие с любовью Сквозь кровь и грязь ужасных смертных ран, Уносят память с нестерпимой болью О жизни, превратившейся в обман. О, жизни! Вы разменные монеты, Дешевле газа вечной мерзлоты. Поля боёв, в симфонии одеты, Крадут у тел последние мечты. Молчанье дирижёра – равнодушие. Ни чем не воскресить, кричи иль плачь. От боли тел нисходят в бездну души, Кровавых нот отчаянья скрипач.
2023-08-28 06:20:26
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1389