Навстречу любви
Тревожное небо чернеющей ночи, Ни ангел, ни чёрт надо мной не хлопочут. Билет в самолёт убивает желанья. И чуда не ждёшь, и нет денег в кармане. Чем станет наш вечер? Я, жизнью побитый, Доверился свету звезды на орбите. Но станут ли добрыми дальние звёзды? А руки в перчатках и розы замёрзли. Декабрьский холодный вдоль улицы ветер. А руку в карман, там ведь прошлого пепел. Ты станешь судьбою моей, а с судьбою Не спорить, как с Богом, да я и не спорю. Я только лишь верю, откроются двери С надеждой исправить былую потерю. И эта любовь, что в тебе ещё тлеет, По мне разольётся и не обмелеет, И не обнищает в разлуках, и долго Всё будет носить, не пугая нас долгом. Да нас ничего не пугает сегодня, Стоящих у моря судеб да в исподнем. Обнимутся двое у берега моря, Не зная, что ждёт их, что станет со мною? Быть может поднимутся волны ветрами, Мы душами станем иль будем телами? Тебя обниму, на руках моих дышишь. У берега моря мы к Богу поближе Стоим, а над нами звезда в неглиже. Ты веришь в любовь? Я приехал уже. Но это лишь только начало, начало, А лодку качает волной у причала. Надежду порвут самолётов турбины. И память тех слов: "Я тебя не покину". Уеду домой, за спиной моей где-то: Букетик цветов, ожидающих лето. Остались в подарок вам кислые киви Да песня любви, что мы вместе сложили.
2023-09-26 10:04:40
0
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16937
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2514