Всегда
Проигранных боёв измученные лица, Потрёпанных знамён, украденных наград. Молитв привычный шум, о чём скажи молиться: О мире, о любви среди сплошных утрат? Не просто убедить голодного ребенка, Что сладкий хлеб горчит от вечного стыда, Что ненадёжен щит, не согревает солнце, Что надо нам бежать неведомо куда Всегда. Куда идёшь – такая и награда Всегда. За что купил, за то и продаю Всегда. За тот закат, что чувствую, он рядом, А потому себя я просто так дарю. Нам время поливать сухие камни потом, Нам счастье умереть, не оправдав надежд, Нам важен не итог, а трудная работа, Нам царская печать блестит сквозь рвань одежд. Вот избранность, смотри, увы нам не ограда, Но приговор души, и царская рука, Лежащая на нас, на всём, что будет рядом, Тяжёлая как меч, как правда коротка Всегда.
2023-03-09 08:12:17
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2388
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5251