Подари мне меня
Подари мне страну, там где правит любовь. Столько холода лет – только верить и плакать. Укради, унеси – я готов за Тобой. Стань моею судьбой до последнего знака. Расколдуй, развяжи крепкий узел души, И ручьём побежит по камням вдоль пустыни, И костром, и цветком, только лишь поспеши. Мне б родиться в раю, но не здесь, где я ныне. На ответ не скупись после стольких молитв, Стонут двери под скрипы опавших запоров. В блеске света огней победителем битв. Топот тысячи ног по моим коридорам. Надо мной загорелась надежды звезда: Фиолетовый свет – приближенья минута. Забери, уведи прямо в вечность туда, Где не камни – года, купола парашютов. Подари мне меня после стольких обид, И не надо всего, только краешек рая, Только полог шатра, только дальше от битв. Подари мне Себя. Я Тебя умоляю.
2022-10-30 06:51:47
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Очень красиво...
Відповісти
2022-10-30 13:48:38
Подобається
Михаэль Казакевич
Спасибо
Відповісти
2022-10-30 13:59:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4874
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2574