Подари мне меня
Подари мне страну, там где правит любовь. Столько холода лет – только верить и плакать. Укради, унеси – я готов за Тобой. Стань моею судьбой до последнего знака. Расколдуй, развяжи крепкий узел души, И ручьём побежит по камням вдоль пустыни, И костром, и цветком, только лишь поспеши. Мне б родиться в раю, но не здесь, где я ныне. На ответ не скупись после стольких молитв, Стонут двери под скрипы опавших запоров. В блеске света огней победителем битв. Топот тысячи ног по моим коридорам. Надо мной загорелась надежды звезда: Фиолетовый свет – приближенья минута. Забери, уведи прямо в вечность туда, Где не камни – года, купола парашютов. Подари мне меня после стольких обид, И не надо всего, только краешек рая, Только полог шатра, только дальше от битв. Подари мне Себя. Я Тебя умоляю.
2022-10-30 06:51:47
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Очень красиво...
Відповісти
2022-10-30 13:48:38
Подобається
Михаэль Казакевич
Спасибо
Відповісти
2022-10-30 13:59:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2680
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2398