Подари мне меня
Подари мне страну, там где правит любовь. Столько холода лет – только верить и плакать. Укради, унеси – я готов за Тобой. Стань моею судьбой до последнего знака. Расколдуй, развяжи крепкий узел души, И ручьём побежит по камням вдоль пустыни, И костром, и цветком, только лишь поспеши. Мне б родиться в раю, но не здесь, где я ныне. На ответ не скупись после стольких молитв, Стонут двери под скрипы опавших запоров. В блеске света огней победителем битв. Топот тысячи ног по моим коридорам. Надо мной загорелась надежды звезда: Фиолетовый свет – приближенья минута. Забери, уведи прямо в вечность туда, Где не камни – года, купола парашютов. Подари мне меня после стольких обид, И не надо всего, только краешек рая, Только полог шатра, только дальше от битв. Подари мне Себя. Я Тебя умоляю.
30.10.2022
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Очень красиво...
Відповісти
30.10.2022, 13:48
Подобається
Михаэль Казакевич
Спасибо
Відповісти
30.10.2022, 13:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2786
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834