Подари мне меня
Подари мне страну, там где правит любовь. Столько холода лет – только верить и плакать. Укради, унеси – я готов за Тобой. Стань моею судьбой до последнего знака. Расколдуй, развяжи крепкий узел души, И ручьём побежит по камням вдоль пустыни, И костром, и цветком, только лишь поспеши. Мне б родиться в раю, но не здесь, где я ныне. На ответ не скупись после стольких молитв, Стонут двери под скрипы опавших запоров. В блеске света огней победителем битв. Топот тысячи ног по моим коридорам. Надо мной загорелась надежды звезда: Фиолетовый свет – приближенья минута. Забери, уведи прямо в вечность туда, Где не камни – года, купола парашютов. Подари мне меня после стольких обид, И не надо всего, только краешек рая, Только полог шатра, только дальше от битв. Подари мне Себя. Я Тебя умоляю.
2022-10-30 06:51:47
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Очень красиво...
Відповісти
2022-10-30 13:48:38
Подобається
Михаэль Казакевич
Спасибо
Відповісти
2022-10-30 13:59:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12220
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1291