За стеклянною стеной
Ты за стеклянною стеной. Ты там – я здесь. Ищу проход к тебе, родной. Он был, он есть. Мне б лишь коснуться твоих губ. Ни свет, ни звук. А я терплю, теперь вокруг Мой стон разлук. Не разорвать, как ни хоти, Как ни проси. Тебе ко мне ещё идти, Всю жизнь в пути. Нет, не кончается любовь С теченьем лет. Она одна для нас с тобой, Как дождь как снег. И превращаются в ручьи Её снега. А я прочту слова любви, Их по губам. Прозрачной вечности стеной, За гранью сна. Не прекращается любовь И здесь она. И тысяч ангелов полёт В её лучах. А жизнь земная – только взлёт, Из праха в прах. Лишь только взлёт, лишь только боль, Лишь краткий миг. И одевает нас любовь, И остаётся лишь любовь, Та, что постиг.
2023-05-17 08:06:53
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4536
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1550