Настав третій, вирішальний день їхньої подорожі. Наші герої дуже хвилювались, бо знали, що в кінці дня Квітка Добра втратить свої сили, якщо не крапнути на неї еліксир. Нарешті друзі з великими зусиллями вибрались на Пагорб Надії і затамували подих… Перед ними відкрився прекрасний краєвид. Це була Долина Ароматів! Вона була неперевершена: травичка виблискувала срібними краплинками роси; казково гарні квіточки привітно нахилили свої голівки, запрошуючи гостей; дзюркотів струмочок з кришталево чистою водою, лунали ніжні пташині переспіви. Як приємно було відчути теплий подих вітерця і вдихнути неймовірний аромат квітів! А вдалечині – о, яке щастя! – височіли Гори Мрій!

Друзі стрімко помчали до підніжжя гори, щоб знайти кубок з еліксиром. По словам дідуся він повинен був бути десь біля водоспаду! Вони обстежили всі камні, заглянули в печеру. Раптом Лайт випадково оперся на камінь, і відкрився потаємний хід. Вони зайшли всередину гори і знайшли кубок. Радості не було меж!!!

Але коли друзі вийшли, раптом земля під ними почала зникати. Фловері встигла відскочити і схопила за руку Лайта, який тримав Фаззі. Але вона не втримала їх і тільки почула крик друга: «Не бійся за нас! Ми врятуємось! Тепер вся надія на тебе!» - і вони зникли в прірві.

Раптом перед Фловері з’явилась Королева ньюмі і почала ласкаво говорити:

- О, нарешті ми будемо врятовані! Я так чекала цієї хвилини! Будь ласка, дай мені кубок, я хочу сама оживити чарівну квітку!

Як говорилось на початку, всі ньюмі були чутливі до обману, і серце Фловері підказувало, що тут щось не так. Коли Королева говорила, почали збиратися темні хмари. Феєчка сміливо вигукнула:

- Пробачте, але я не можу дати вам кубок. Я повинна зробити це сама.

Тоді Королева раптом перетворилась на страшну фею зла, і хижо зашипіла. Фловері аж відсахнулася. Це була найголовніша фея з Королівства Пітьми – міс Девіл.

- Віддай, я сказала. Інакше я знищу твоїх батьків та друзів. Вони у мене в полоні. І все залежить від твого вибору!

Загриміли блискавки, посіріло небо. Фловері міцно стискала кубок і не знала, що робити. Раптом міс Девіл заговорила по-іншому:

- Ти смілива феєчка, і я хочу здійснити твою найзаповітнішу мрію – я можу подарувати тобі чарівні крила!

Вона простягнула свій жезл і – о, чудо – Фловері відчула на спині шурхотіння таких омріяних крил! Не встигла вона насолодитись цим моментом, як крила зникли так само раптово, як і з’явились.

- Крила і життя батьків – взамін на еліксир! Вибери легший шлях, Фловері!

Феєчка немов заніміла! Вона все ще міцно тримала еліксир, але сумнів огорнув її серце. Вибір був надскладний…