Вірші
Всі
Надія
Летіли по полю гармати,
Наповнялися очі слізьми
В цей час пішов брат на брата
Цнотливої тої весни.
Ішли добровольці й контрактники,
Кохані мужі і тати,
Відважні собі кулеметники,
Батьківщину свою берегти.
Плинув час неспокійно й не тихо.
Сотні душ покинули нас.
Зосталась Вкраїна заквітчана лихом,
І вогник краси вже погас.
Так важко збагнути ту річ,
Що хтозна коли скінчиться це пекло.
Можливо колись в полуніч
Відступить від нас небезпека.
У збідованих горем жінок
З'явиться усмішка вже на обличчі.
І дитинку розбудить світанок.
І татусик загляне їй в вічі.
9
0
406
