Вірші
Надія
Летіли по полю гармати,
Наповнялися очі слізьми
В цей час пішов брат на брата
Цнотливої тої весни.
Ішли добровольці й контрактники,
Кохані мужі і тати,
Відважні собі кулеметники,
Батьківщину свою берегти.
Плинув час неспокійно й не тихо.
Сотні душ покинули нас.
Зосталась Вкраїна заквітчана лихом,
І вогник краси вже погас.
Так важко збагнути ту річ,
Що хтозна коли скінчиться це пекло.
Можливо колись в полуніч
Відступить від нас небезпека.
У збідованих горем жінок
З'явиться усмішка вже на обличчі.
І дитинку розбудить світанок.
І татусик загляне їй в вічі.
9
0
407
...
Лице зістариться
Життя розділиться
На ДО і ПІСЛЯ
Роки минають, так,
Але душа однак
У нас є вічна
Хоч колір зітреться
А тіло зіпреться
Об старі двері
Та ми були такі
Ще юні молоді
Закохані й зелені.
7
0
365
Львів
Ще досі пахне кавою й теплом,
І дні летять, як швидкісні трамваї.
А ми йдемо по вулиці разом.
Птахи, які відбилися від зграї.
10
2
494
Небо
Давай десь втечемо, де зорі палають,
А потім спадають на землю униз.
Туди, де стовпи неба синь підпирають,
Де сонце зісходить в оранджеву ввись.
Скрути у смартфоні улюблену пісню,
Здійми очі в небо, що синє, як море,
І хоч серед стін із бетону так тісно,
Та небо над нами блакитно-прозоре.
10
0
424
Це-ти
Не комп'ютерні ігри зробили тебе агресивним.
Не відсутність часу виховала в тобі безпродуктивність.
Не наркотики зробили з тебе наркомана.
Не соц. мережі здеградували тебе.
Не влада перетворила тебе на раба.
Це все зробив ти сам. Молодець.
І поки ти шукаєш чергову відговорку, хтось робить себе кращим.
7
0
443
...
Ти завжди кудись поспішаєш,
Будь то дорослішати, до школи чи на роботу.
В буденній, як на твій погляд, рутині гублячи день,
Думками вичікуючи лиш суботу
В щоденній суєті людей,
Що, як і ти, чикають манни Божої із неба,
Спини свій темп із нарікань і усвідом:для щастя людям дуже мало треба.
13
0
373
