Надія

Maria

Летіли по полю гармати, Наповнялися очі слізьми В цей час пішов брат на брата Цнотливої тої весни. Ішли добровольці й контрактники, Кохані мужі і тати, Відважні собі кулеметники, Батьківщину свою берегти. Плинув час неспокійно й не тихо. Сотні душ покинули нас. Зосталась Вкраїна заквітчана лихом, І вогник краси вже погас. Так важко збагнути ту річ, Що хтозна коли скінчиться це пекло. Можливо колись в полуніч Відступить від нас небезпека. У збідованих горем жінок З'явиться усмішка вже на обличчі. І дитинку розбудить світанок. І татусик загляне їй в вічі.

2019-12-28 20:45:05

Інші вірші поета

Це-ти Небо ... Львів

Інші поети

Hnin Aung

@HninAung913

Марія Міль

@mood_mare_

Siriin

@Siriin

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7272

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17105