Надія
Летіли по полю гармати, Наповнялися очі слізьми В цей час пішов брат на брата Цнотливої тої весни. Ішли добровольці й контрактники, Кохані мужі і тати, Відважні собі кулеметники, Батьківщину свою берегти. Плинув час неспокійно й не тихо. Сотні душ покинули нас. Зосталась Вкраїна заквітчана лихом, І вогник краси вже погас. Так важко збагнути ту річ, Що хтозна коли скінчиться це пекло. Можливо колись в полуніч Відступить від нас небезпека. У збідованих горем жінок З'явиться усмішка вже на обличчі. І дитинку розбудить світанок. І татусик загляне їй в вічі.
2019-12-28 20:45:05
9
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3680
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17303