Небо
Давай десь втечемо, де зорі палають, А потім спадають на землю униз. Туди, де стовпи неба синь підпирають, Де сонце зісходить в оранджеву ввись. Скрути у смартфоні улюблену пісню, Здійми очі в небо, що синє, як море, І хоч серед стін із бетону так тісно, Та небо над нами блакитно-прозоре.
2019-08-23 07:27:55
10
0
Інші поети
fik_snaet_kto
@fik_snaet_kto
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Эрика
@Erika_Star
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3013
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2589