Нам завжди ліпше бачиться вночі
Есмеральда Еверфрі
Нам завжди ліпше бачиться вночі, Коли належать нам усі ключі Від таємниць, дверей. І лиш сичі Співають десь самотньо вдалечі. Безпечно нам літати, як мечі Всі ваші лежать в піхвах. А бичі Тихенько сплять у крісел на плечі. Тоді ми - вільні, вдень же - втікачі. В пітьмі ми уникаємо січі, Коли у нас єдині глядачі - Епох минулих славні діячі, Чиї портрети спалені в печі. Знаходимо найкращі ми харчі, Коли летять сатурнії*, хрущі. Якщо ж у небі бачим - пугачі, Тоді ховаємось відразу у кущі. У крила загорнулись, як в плащі, Й спимо весь день, залізши у корчі. Нас кличуть ночовиди**, пергачі**, Нам ліпше завжди бачиться вночі... *сатурнії - нічні метелики; **ночовиди, пергачі - деякі з назв кажанів.
2020-12-31 08:41:41
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
ні, там саме плечі крісел (бильця, спинки і т. д.)
Відповісти
2020-12-31 08:50:11
Подобається
Есмеральда Еверфрі
дякую)
Відповісти
2020-12-31 08:53:15
Подобається
Есмеральда Еверфрі
рада, що сподобалося)
Відповісти
2020-12-31 09:07:46
Подобається
Інші вірші поета
Буденність І кожен бореться... Стримати Самообман
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13084
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5150