Такою ніколи не стану

Есмеральда Еверфрі

Ти знаєш, а я ж бо зовсім не сучасна - Без мрій про кар'єру, відомість, славу. Не вмію людей підставляти й, власне, Такою ніколи не стану. Рекламою жити (назвімо це чесно) В усіх соцмережах і поза ними Не маю бажання, умінь, та й пізно Шляхами ходити крутими. Не можу до ночі вивчати ті тексти, Події, епохи, слів форми, схеми. Міського життя ритм не в силах знести, І точно - не гвинтик системи. Не стане наснаги з рання аж до ночі Робити... Так, можеш назвати "ледащо" Сказати, що всім необхідні гроші... Наважусь спитати: "Нащо?!" Зірвати здоров'я, будуючи мрію? І добре б - свою, а це - суспільну. Змагання багатством я не розумію, Та хочеться дихати вільно...

2021-04-24 15:34:45

12

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Есмеральда Еверфрі

@Босяга Катерина дякую і тобі за коментар 😉

Відповісти

2021-04-25 06:08:51

1

Сандра Мей

вав❤️❤️❤️. Вірш класний. (наче свою думку читала)- образно, просто думками зійшлись.

Відповісти

2021-07-09 19:56:49

1

Есмеральда Еверфрі

@Сандра Мей рада, що сподобалося))))

Відповісти

2021-07-10 04:12:01

1

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2180

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1306