Провулок творчості

Есмеральда Еверфрі

От, аби був провулок творчості, Де живуть всіх мастей митці. Для одних - досхочу самотності, А для інших - рука в руці. Щоб на музику, щойно складену, Прилітав від сусіда вірш. Ех... коли ж ми туди потрапимо, Підскажіть-но той шлях скоріш! Щоб вночі видно зорі-ґудзики, Щоб ліхтар працював. Один. (Більше нам не потрібно) й вузликом, Зав'язати свій страх новин. Щоб сусіди усі хоч часткою З глузду з'їхавші теж були: Не ховалися щоб за маскою Так обридлої нам злоби. От, аби був провулок творчості, Де вночі виром б'є життя. Для одних - ніжний блюз самотності, Іншим - кантрі в тон почуттям...

2021-02-18 13:39:37

8

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Есмеральда Еверфрі

дякую, так, можливо. А можливо воювали б за те рими

Відповісти

2021-02-18 14:48:53

Подобається

Есмеральда Еверфрі

І забули б про світ навколишній, Про всі війни, сварки, бійки. Тільки чашку із чаєм зломленій Новій жительці ми б дали.

Відповісти

2021-02-18 14:51:58

1

Есмеральда Еверфрі

хотілося б.

Відповісти

2021-02-18 14:52:17

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4242

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6135