Ось моя заслуга
(За мотивами серії фентезі-романів "Оповістки з Меекханського прикордоння" Роберта М. Веґнера.) Слів нема. Усе вже було сказано раніше. Ми з пломенем лишились віч-на-віч. І прозвучало в ніч уже твердіше: "Моя заслуга ось"... Мов камінь з пліч. І страх минув, і давні недомовки, Залишилися вчора, мить тому. Вогонь в руці - душі таємні сховки Відкрившись знову канули в пітьму. Тут кожен з нас стоїть, а час спливає, І сумно оглядає рід кха-дар*. Він щось задумав й звично не питає, Чи згідні ми покинуть чаардан**. Він вибрав нас колись, а ми - його, І, глянувши у сірі батька очі, Повторимо Слова із слів - цього Недопустити він не має мóчі. Горять свічки й згасають по одній, Прийнявши наші клятви, нашу сповідь. Ми - вільний рід. Чи радощі, чи біль, Приймемо разом. Ось наша опóвідь. * - "батько", лідер/отаман чаардану. ** - " вільний рід", родо-племінне збройне формування, або формування найманців, зв'язаних близькими і дружніми стосунками.
2021-01-27 16:06:08
5
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Ніколас Велес
просто навідміну від вас я бачив Дарвена-лав-Ґлаздена і Колесо.... Тому я згоден, що не все так уже і погано.
Відповісти
2021-01-27 17:55:59
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Ніколас Велес Хіба вірші - незрушний мур законів? Хіба не спів із глибини душі? Яскравий, емоційний клекіт-спомин, Про те, що нас тривожить уночі. Кад, головне, що вдається передати настрій, думку. Решта шліфується досвідом.
Відповісти
2021-01-27 18:01:07
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Лан, я спати, бо зараз просто впаду.
Відповісти
2021-01-27 18:03:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2476