Опівнічні запитання
Хто сяє світлом нам темної ночі? Чи це лиш відблиск старого чогось? І чи горить душа моя для когось? А чи палає хоч? Погляну в очі... Хто мовить може: «Знаю суть свою. Зусилль не шкода давніх ні на мить»? Знайдіть такого - розум вже тріщить, Змагаючись із світом у бою. До чого призведе все ж вибрана дорога? І буде що, як нагло не піду по ній? Моє життя: це пазл чи чистий ще сувій? Чому за мною всюди йде тривога? Де край реальності і де межа знання? І що, як раптом все давно не так? Тоді всі норми, догми, звук і смак, І час, і простір варті знищення. А що, як я уже не я, і хто ця нова сторона? Як знак шукать вночі? Де повернуть? Почавши, чи скінчу я вчасно путь? Та лиш звучить у відповідь струна...
2019-02-04 19:34:58
7
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9097
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3074