Замість видиху
Моїм домом хай стане відвічний мороз,
Огорне тіло льоду тонкими щитами.
Серед бурі емоцій і вигадок гроз
Давні мрії залишаться тільки словами.
Хоча голод пригод не погас і не стух,
Власний досвід примушує скалитись криво.
Крізь віки пронесу охолоджений дух,
І весь простір цинізмом заповню сміливо.
Вірна пам'ять упала у стазисний сон -
Хай так буде тривожними людства часами.
Не повернусь, не здамся у Долі полон:
Дикий крик болю й гніву розіб'ю вітрами.
Гобеленів й картин візерунок обліз -
Все навколо пусте і досвітня пурга,
Вимітає з свідомості надлишок сліз.
Передзвін льодовий до склепіння сяга.
Замість крові - вода, замість видиху - вдих;
Тут відсутні роки і годинник не йде.
Через мури величні пропущу лиш тих,
Хто забув світ людей і назад не піде.
2019-09-11 05:39:21
3
0