Даремності вир
Есмеральда Еверфрі
Будильник. Душ. Сніданок. Пари. Усе заїжджено до дир Ті самі люди, фрази, свари - даремності невпинний вир. Банальний день: підйом у сім, зарядка, душ, горнятко кави Потім три пари, їм у слід все та ж кімната і ті ж справи. Обід. Домашні. Фільм чи книга. Дзвінок додому: «Добре все», І таємничості вир кличе лиш з сторінок, і жаль несе. За тим все ж встигнути заснути, поки сусідок десь нема, Прогнати усі думи-муки і залишити: «Я сама»... Зрештою знов ранковий шум і фраза: «Мріям час лиши», Те голос в голові твердить і додає: «Та не спіши»...
2019-04-27 22:13:05
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лія Антонова
😍 неймовірна атмосфера, мені дуже подобається, додала до закладок👍
Відповісти
2019-04-28 01:36:34
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Лія Антонова дякую велике)))
Відповісти
2019-04-28 08:20:59
Подобається
Інші вірші поета
Інтерлюдія 2 Між почорнілих і холодних стін Часом It is you
Інші поети
Maria Savka
@Maria_Savka
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2041
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3113