Даремності вир
Есмеральда Еверфрі
Будильник. Душ. Сніданок. Пари. Усе заїжджено до дир Ті самі люди, фрази, свари - даремності невпинний вир. Банальний день: підйом у сім, зарядка, душ, горнятко кави Потім три пари, їм у слід все та ж кімната і ті ж справи. Обід. Домашні. Фільм чи книга. Дзвінок додому: «Добре все», І таємничості вир кличе лиш з сторінок, і жаль несе. За тим все ж встигнути заснути, поки сусідок десь нема, Прогнати усі думи-муки і залишити: «Я сама»... Зрештою знов ранковий шум і фраза: «Мріям час лиши», Те голос в голові твердить і додає: «Та не спіши»...
2019-04-27 22:13:05
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лія Антонова
😍 неймовірна атмосфера, мені дуже подобається, додала до закладок👍
Відповісти
2019-04-28 01:36:34
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Лія Антонова дякую велике)))
Відповісти
2019-04-28 08:20:59
Подобається
Інші вірші поета
Дощовий З усіма буває... Я не боюся... It is you
Інші поети
Anjali_ R
@rawatanjali949
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8353
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11841