Самообман

Есмеральда Еверфрі

Так хочеться повірити у краще, Змиритися із тим, що я слабка, Що в моїй пісні ще не все пропаще, І не зазнаю вже від долі тумака. Віддати право вибору дороги, Свідомо не боротись за своє, Забути смак тяжкої перемоги, Чекати що ніхто не зацькує. Не рватись більше із чужої клітки... От тільки світ не прийме все одно. Черговий раз зроблю собі замітки, Що всім навколо байдуже давно. І не тривожить розум наш сумління, Совість і честь розвіяні віками. До долу крила гне земне тяжіння, А образ світлий опада шматками. Самообман заманює в трясину, Ламає й нищить гірше слова й зброї. Хтось виплітає в ньому павутину, Через яку ідуть «нові герої».

2019-10-07 09:29:04

Інші вірші поета

Часом Так, я боюся зірватись на крик Я люблю Забудемо про біль

Інші поети

Edelweiss

@Edelweiss

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Marry_Noverry

@Marry_Noverry

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3213

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

864