Самообман
Есмеральда Еверфрі
Так хочеться повірити у краще, Змиритися із тим, що я слабка, Що в моїй пісні ще не все пропаще, І не зазнаю вже від долі тумака. Віддати право вибору дороги, Свідомо не боротись за своє, Забути смак тяжкої перемоги, Чекати що ніхто не зацькує. Не рватись більше із чужої клітки... От тільки світ не прийме все одно. Черговий раз зроблю собі замітки, Що всім навколо байдуже давно. І не тривожить розум наш сумління, Совість і честь розвіяні віками. До долу крила гне земне тяжіння, А образ світлий опада шматками. Самообман заманює в трясину, Ламає й нищить гірше слова й зброї. Хтось виплітає в ньому павутину, Через яку ідуть «нові герої».
2019-10-07 09:29:04
9
0
Інші вірші поета
Так, я боюся зірватись на крик Клубок протирічч Приготуй мені кави... Між почорнілих і холодних стін
Інші поети
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3858
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4995