Десь в області серця...
Десь в області серця росте порожнеча, В голові б'ється птахою: «Невже це - кінець?» І знову даремна з реальності втеча: З довіри межі все ж упав мій стілець. Буремне життя не сповільнює ходу, Не виправить курс, хоч ти плач, хоч не плач. На зміни чиюсь не запитує згоду: Твої це суддя, захисник і палач. Рух вперед чи назад? Кудись йду чи лечу? Мені кожен здобуток на промах став схожий. І проблеми не завжди пройти по-плечу, Та підмоги не дасть перший-ліпший прохожий. Запихаю назад гіркоту і біль втрати - Тиск емоцій всі норми давно перескочив. Причина душевних чорних дір - ґрати; Ефект мертвих зон моє Я оточив. Діамантову міць людям не осягти, І себе закувати нам в камінь ніяк... Зрозуміти себе до кінця не змогти, Доки розум від старості ще не побляк.
2019-05-09 09:50:47
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3702
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13557