Десь в області серця...
Десь в області серця росте порожнеча, В голові б'ється птахою: «Невже це - кінець?» І знову даремна з реальності втеча: З довіри межі все ж упав мій стілець. Буремне життя не сповільнює ходу, Не виправить курс, хоч ти плач, хоч не плач. На зміни чиюсь не запитує згоду: Твої це суддя, захисник і палач. Рух вперед чи назад? Кудись йду чи лечу? Мені кожен здобуток на промах став схожий. І проблеми не завжди пройти по-плечу, Та підмоги не дасть перший-ліпший прохожий. Запихаю назад гіркоту і біль втрати - Тиск емоцій всі норми давно перескочив. Причина душевних чорних дір - ґрати; Ефект мертвих зон моє Я оточив. Діамантову міць людям не осягти, І себе закувати нам в камінь ніяк... Зрозуміти себе до кінця не змогти, Доки розум від старості ще не побляк.
2019-05-09 09:50:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8256
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586