Втекти
Втекти від світу і людей, Загубитись в ранковім тумані... Не знати болю і смертей, Забути душі вічно рвані. Бігти від себе і своїх думок, Закрити очі на чужі слова. Зробить назустріч перший і останній крок, На мене знищивши чужі права. Тотальний соціуму пропустивши крах, Впасти дощем, піднятися росою. У танці листя загубити страх, Стати ніким, залишившись собою. Нестися вітром між лісів і скель, В пучини ночі опуститись плавно. Не чути з сотень вуст фальшивих трель... Це так насправді дивно і примарно. Тримати марку, йти на компроміс Із честю, совістю... Як це усе втомило! Душа під шаром яду й морем сліз, Та всім цікаво, чи її зломило...
2019-06-18 13:57:19
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13017
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5472