Втекти

Есмеральда Еверфрі

Втекти від світу і людей, Загубитись в ранковім тумані... Не знати болю і смертей, Забути душі вічно рвані. Бігти від себе і своїх думок, Закрити очі на чужі слова. Зробить назустріч перший і останній крок, На мене знищивши чужі права. Тотальний соціуму пропустивши крах, Впасти дощем, піднятися росою. У танці листя загубити страх, Стати ніким, залишившись собою. Нестися вітром між лісів і скель, В пучини ночі опуститись плавно. Не чути з сотень вуст фальшивих трель... Це так насправді дивно і примарно. Тримати марку, йти на компроміс Із честю, совістю... Як це усе втомило! Душа під шаром яду й морем сліз, Та всім цікаво, чи її зломило...

2019-06-18 13:57:19

Інші вірші поета

Моя Самотність Шлях правди Лиши мене Приготуй мені кави...

Інші поети

Сашка Письменниця

@sashka_milashka_vlog

Bad Trip

@B1Sod

user8720

@user8720

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2708

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11493