Втома
Будинки над головою
Дивляться чорними вікнами,
Пита мене: "Що з тобою?"
Мені все ніяк не звикнути.
Повний мій келих терпіння,
І вже починає липнути
Волосся, від крові кипіння,
Повіки залишаться зімкнуті.
Так тисне небо на плечі,
Атлант неначе я скорений.
Гублюся у порожнечі,
Як блазень голодом зморений.
2019-07-20 08:26:27
4
0