Контраст буття
(18+)
Я бачила сьогодні смерть. Не щасливу і не благодатню, І навіть не стражденну. Стражденними були останні хвилини, Коли Життя передавало ще сповнене її милосердя тіло у руки сестрі. А Смерть поцілувала, пестливо погладила тіло. Під крики і плач ще живих, стояла біля краю труни і мовчала. - Що ж ти за істото, Життя? Чи що за прокляття? Твої симптоми на хвороби численні не схожі, а все ж ти хвороба, не виліковна. І навіть в останні миті любові, ти б'єш і душиш їх, як скотину, а вони дурниці плетуть, наче це я винувата. Однак ці страждання в хвилини, коли ще у твоїх руках вони спочивають. І навіть тоді ти не даси їм посміхнутись на хвилю. Вони все гадають, яка я, хоч ще ніколи не бачили тебе! Твої криві риси обличчя, і одіж багату, в котрих ти ховаєш щось потаємне. Ти б'єш і смієшся, катуєш, плюєшся, а потім благаєш про прощення, падаєш ниць і цілуєш: у губи, у брови, і в очі, і в вуха і навіть у груди. Від бруду твого вони зовсім здуріли і так прив'язались, що навіть забули, хто винен у смерті їхній, крім них. Родились у Смерті і повернулись у Смерть.
2022-11-21 21:34:40
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2382
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4816