Власність моя

Міріам Міест

Я волею дихаю. Пророщую сад. Даю зривати з нього букет. Даю всі ножі, що в шафі лежать. І цим інструментом зрізають стеблА. Я їм це даю. Нехай раз у раз виривають, зрізають, складають, А потім дарують мені. Простягають у гарній фользі. Я їм усміхнуся, зітхну... А рук не простягну, Дарунок із рук не візьму. Я сходжу на міст: подивлюся в низ, Там викину думи важкі про букет, А квітів моїх не візьму. Мої ті сади, мої ті ножі, Фольга лиш то їх, і жести - то їх. А все - то моє. Ти чуєш - Моє! "То твій наречений? Вже вкотре прийде!" "О ні! То є різні: старі, молоді, жінки й парУбки..."- Скажу та й піду у сад той лягти. І ляжу. Розкрию долоні до неба, і груди до неба, І вся я до неба, А бачу- квітки. Я в них потону: Очей не заплющу. Я в них потону, Бо то мій букет. Букет той Небес.

2023-07-27 22:47:13

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Міріам Міест

дякую за коментар. Мені приємно чути, що мій вірш приємно й цікаво розбирати. Шкода, що моб усмішку не передати через повідомлення, та знайте, що я рада отримувати коментарі ♥️

Відповісти

2023-08-01 20:29:29

Подобається

Н Ф

Я б сказала, що цей вірш - про доброту душі. Кожен, ніби нахабно, користується нею, випробовуючи терпіння. Та не кожен повертає щось взамін. Бо не всяк розуміє глибину цієї душі, а судить поверхнево. Проникливо.

Відповісти

2023-08-03 06:49:20

1

Міріам Міест

@Н Ф дякую Вам за розгорнутий коментар! Я щаслива бачити роздуми читачок/читачів та колег по поезії! Ви праві у своєму баченні вірша! Саме це глибинно вкладалось у нього, підсвідомо вилилось у слова. У нас є те, що ми здобуваємо, або те, що нам передано родиною: наші сади квітів, наші чесноти, наші таланти, наші слова, наш характер- ми самі. Також я вкладала про жінку, її власність, котру всі вважають своєю, а чоловіки вважають своїми вершинами, люди (суспільств) користуються її садами, але вважають їх не її, бо вона гарна жінка: як вона може копатися у бруді та доглядати стільки квітів, як вона взагалі може мати щось своє? Дякую Вам за увагу до моєї творчості ♥️

Відповісти

2023-08-03 07:05:29

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3704

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4686