Війна
Стільки патріотичних слів сказали наші предки, Стільки загублених віршів в мені зостались, Стільки кинутих речей я залишила, Рідний дім мій плаче, стогне, зве, шукає... Стільки сліз пролили над землею, Стільки голих стін, Стільки ран і крику... Звук. Лиш його достатньо, щоб серце зупинилось в трепеті смертельнім.  Де помру? Якою повернусь? Що зостанеться? Що далі буде?- питають діти, а я кажу: "У серці маю те, що не вмирає"   Я згадую Лесю і Шевченка, Я згадую їх любов, відвагу... Я згадую всіх тих, хто не боявся, Я згадую всіх тих, хто не мовчав, Я згадую не сльози й крик, Я згадую слова: "Хоробрі щастя мають".
2022-02-27 20:22:34
7
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3838
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5355