І знову про Буття й Людину
Міріам Міест
(18+)
Пустельні поцілунки на моїх вустах Від Смерті і Життя. Вони мене кидають у вирій забуття І в це щоденеє буття. Я порохом стаю в польоті, а впавиши- паростком в землі. А потім я колись у цвіт і плід, А потім, може, у Людину. Від переродження в Життя і знов у Смерть, Вони мене кидають, наче горе й щастя, Де щастя Смертю є, А Життя- довгим зітханням страждання й екстазу.
2023-07-16 15:26:57
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво😍
Відповісти
2023-09-03 19:56:18
1
Міріам Міест
@Н Ф дякую ✨♥️
Відповісти
2023-09-06 07:24:13
1
Інші вірші поета
Війна Контраст буття Ц Власність моя
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2117
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2248