Нічна поезія
Дивлюсь на отту довжелезну осичену
Думками в повітря іду в далечінь
Чому ж це на місці мені не сидится біжу куди можу
А небо мовчить
Лиш хвилі руйнують
Грунти під ногами
І зірок не видно там хмари стоять
Куди нам подітись куди нам тікати
І як нам в руках себе утримать
2022-11-25 05:53:58
7
1