Нічна поезія
Ілля Мойсеєнко
Дивлюсь на отту довжелезну осичену Думками в повітря іду в далечінь Чому ж це на місці мені не сидится біжу куди можу А небо мовчить Лиш хвилі руйнують Грунти під ногами І зірок не видно там хмари стоять Куди нам подітись куди нам тікати І як нам в руках себе утримать
2022-11-25 05:53:58
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Дивовижно) Я буває так задумуюся про щось, що потім місця собі не знаходжу і декілька днів оговтуюся в сльозах, або без них
Відповісти
2022-12-03 21:13:52
Подобається
Інші вірші поета
Антураж Коли ж моє життя розквітне? Марні сподівання
Інші поети
емоція
@mijnlief
Imperfectone
@bulletproof