Коли ж моє життя розквітне?
Сидиш і дивишся на мрію, Про тихиє твоє життя, Де сонце наче краще гріє, а твоя тихая журба Повисла хмарами на небі, І більш не йде вона до тебе. Лиш гомін й писк душі твоєї, жадає ніжні почуття, Розчулить серце над землею, коли прийде час каяття. І от живеш так дні, години, а може й рік минув уже Нема для тебе домовини... Ти лиш страждаєш у питанні. — Коли ж моє життя розквітне вже?
2022-11-16 02:40:56
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ілля Мойсеєнко
@Сандра Мей В мене щось типу такого, але є лайфхак, створити собі настрій щоб щось написати, причому не важливо який саме настрій буде
Відповісти
2022-11-16 10:13:44
Подобається
Veil
Непоганий вірш, в мені точно щось відгукнулося, знайомі почуття
Відповісти
2022-11-16 12:24:19
1
Ілля Мойсеєнко
@Veil Сподіваюсь у моїх подальших роботах, ви знайдете щось близьке саме для вас
Відповісти
2022-11-16 20:52:40
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1718
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2359