Марні сподівання
Кричати хочеться в безодьню, даремності власних бажань, несамовитих нарікань Хотіння проживати радість і тепло Прости світ і долю про щастя, що тебе з ума звело. А от на справді ти не маєш відчаю у серці, щоб принижатись до такого, я розкажу тобі до чого ти зноу кажеш, обіцяєш і марно думами витаєш у тому що тобі не світить, й навіть не блимкає, так от! Печаллю серце загорнуло буденне твоє життя, тебе воно і обмануло казало: - Сам, я буду сам, і крихти навіть жалю не віддам, за це комусь чужому, й злому. Он краще я себе побережу від лиха білого як крига, що мене навпіл розірве, і не залічусь я ніколи. Спочатку, так воно було, що день в людини серце б’ється, а тобі нічого й в груди не рветься. Проходять тижні, дні, роки, а час все плинно витікає, та болю ти ніяк не відчуваєш. - А начебто прекрасно жити, від болю носа не воротити. Казав ти в радості тоді, але от от коли набридло вити, ридати, й плакати на самоті. Коли крім болю ти помітив відсутність інших почуттів. Гукаєш ти до серця тихо, що в груди гучно вже не б’є, покрились льодом всі сосуди, та все ж і біль у нього віддає. Чого так вийшло? Скажемо так: Немає сил у серця терпіти власне покарання Що отруту в нього льє, Покриється льодом минуле бажання, Бо яке б морозне серце не будо, Тепло любові його з криги дістає. Але ти шлях за себе обирав, ніхто тебе і не штовхав, У сторону лихих думок, про котрі згодом пожалієш, Ну а тепер ти тихо млієш, у відчаї, в якому ти тепер живеш і будеш жити доки не помреш... І зноу в думках лиш марні мрії
2022-11-28 22:09:25
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4043
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4407