قلمي
تغزل قلمي بالورقة حتى تزوجها ، و كان الشهود الأربع أصابع يدي ماعدا الوسطى و بعد تسعة أسطر انجبا لي حبك فرحت كثيرا ، أشعلت الشموع و اقمت عشاء بالمناسبة ، و كنت انتي المدعوة الوحيدة لتلك الليلة و لم تأتي .... احرقتي قلبي و كان لا بد على العشاء ان يتحول الى حفلة شواء على ان يعترف بالحرق و عمت الرائحة أرجاء الحي ، و أكل جيراني و أقاربي و كل من يكرهني من لحمي و لم تأتي... كبر حبك و اصبح مراهقا طائشا و لم أعد أقدر على حمله وحدي ، و دعوتك لمساعدتي و لم تأتي... يومها ، أعلنت جنازتي .... و ارتديت الأسود الذي يليق بك و سجدت اصابع يدي تدعو لي ماعدا الوسطى... هاته المرة وقفت في وجهك و كأنها تقول تبا لك
2018-06-23 17:32:02
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Limario97Lover
👏👏👏👏👏 ابداع
Відповісти
2018-06-25 04:15:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2925
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2563