قلمي

Mr Black

تغزل قلمي بالورقة حتى تزوجها ، و كان الشهود الأربع أصابع يدي ماعدا الوسطى و بعد تسعة أسطر انجبا لي حبك فرحت كثيرا ، أشعلت الشموع و اقمت عشاء بالمناسبة ، و كنت انتي المدعوة الوحيدة لتلك الليلة و لم تأتي .... احرقتي قلبي و كان لا بد على العشاء ان يتحول الى حفلة شواء على ان يعترف بالحرق و عمت الرائحة أرجاء الحي ، و أكل جيراني و أقاربي و كل من يكرهني من لحمي و لم تأتي... كبر حبك و اصبح مراهقا طائشا و لم أعد أقدر على حمله وحدي ، و دعوتك لمساعدتي و لم تأتي... يومها ، أعلنت جنازتي .... و ارتديت الأسود الذي يليق بك و سجدت اصابع يدي تدعو لي ماعدا الوسطى... هاته المرة وقفت في وجهك و كأنها تقول تبا لك

2018-06-23 17:32:02

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Limario97Lover

👏👏👏👏👏 ابداع

Відповісти

2018-06-25 04:15:26

Подобається

Інші вірші поета

لماذا لم يحدث ان التقينا من قبل متعب الصورة الحقيقية

Інші поети

arion _4

@hranutel

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Popo Line

@POPOLINE

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1555

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1846