Кінець
Автор Без Души
Коли здається, що кінець вже близько, І вже нічого зовсім не змінить, Життя здається є коротке наче мить І що нічого, ще ти не зробив, А він вже тут, нещасний той кінець, Прийшов уже, стоїть, і тихо каже "жди мене" ! А я не можу, боляче мені, І серце розривається на частки, Бо стільки всього я ще міг зробити, А він вже тут, проклятий цей кінець. Ти думаєш ти молодий? і стільки всього встигнеш ще зробить? Та тільки, є ще річ одна, яку запам'ятати мусиш ти! Кінець той прийде, швидше ніж за мить, І ти не знаєш! коли настане мить ота! Тому живи як хочеться тобі, роби вже зараз те що відкладеш на завтра. Бо ж ти не знаєш чи буде то завтра! Будь ласка, строго не судіть! Один з моїх олюблених віршів написаних цієї зими.
2021-02-18 12:58:39
3
0
Інші вірші поета
Важкий світ Минуле Поговоримо Для друга якого вже нема
Інші поети
moody_bear_
@moody_bear_
Michelle
@writtendreams
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3402
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5653