Кінець

Автор Без Души

Коли здається, що кінець вже близько, І вже нічого зовсім не змінить, Життя здається є коротке наче мить І що нічого, ще ти не зробив, А він вже тут, нещасний той кінець, Прийшов уже, стоїть, і тихо каже "жди мене" ! А я не можу, боляче мені, І серце розривається на частки, Бо стільки всього я ще міг зробити, А він вже тут, проклятий цей кінець. Ти думаєш ти молодий? і стільки всього встигнеш ще зробить? Та тільки, є ще річ одна, яку запам'ятати мусиш ти! Кінець той прийде, швидше ніж за мить, І ти не знаєш! коли настане мить ота! Тому живи як хочеться тобі, роби вже зараз те що відкладеш на завтра. Бо ж ти не знаєш чи буде то завтра! Будь ласка, строго не судіть! Один з моїх олюблених віршів написаних цієї зими.

2021-02-18 12:58:39

Інші вірші поета

Одні пішли, а інші вже десь на підході Для друга якого вже нема Поговоримо Важкий світ

Інші поети

Vinay Deshlahare

@avin_rafael

Анастасія Гордієнко

@GordienkoAnastasiya

Святослава Небожина

@Svyatoslava

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1225

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1075