Ті самі друзі що в тумані заблукали
Коли тобі погано, Ніде нема нікого, Усі немов в тумані заблукали. А ти сидиш на лавочці один І думаєш, куди ж вони пішли? Чому з тобою зараз їх нема? Чому як важко всі вони пішли? А я скажу чому так сталося погано Бо їм усім на тебе наплювати. Вони сидять десь веселяться, і всеодно на тебе їм. Вони щасливі, і діла їм нема до твоїх справ. А ти сумуєш і не розумієш чому так?!
2021-08-05 20:31:40
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Автор Без Души
@Мілена_Мі дякую знаю що збивається ритм, просто писала від душі, як відчувала😔💜
Відповісти
2021-08-06 16:00:34
1
Мілена_Мі
@Автор Без Души На мою думку, це головне! Коли все щиро і емоційно. Таке завжди відчувається 👏👏👏
Відповісти
2021-08-06 18:35:47
Подобається
Автор Без Души
@Мілена_Мі дякую вам😊😊
Відповісти
2021-08-06 18:36:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1526
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
851