Сьогодні зранку я вже не дитина
Сьогодні зранку я вже не дитина,
Сьогодні безтурботність стала сном.
Сьогодні світ змінив свої обличчя,
Сьогодні день, що пахне полином.
Ще вчора сміх лунав між теплих стін,
Ще вчора сонце грало у долонях.
Та, може, я дорослою була вже стільки літ,
Лише сьогодні це почула в скронях.
Мені наснився давній сон -
Мені всього лиш вісім років,
Ти в жовтій сукні, світ, як фон
А я ловлю тепло в зіницях.
А зараз - двадцять вісім. Час минув.
Ти стала старшою, та очі - ті ж самі.
Твій одяг висить у шафі, мов тінь,
А ти все та ж... Лиш сріблом вкрита.
Якщо душа народжується знову,
Якщо маю право, я, на вибір,
Я знову знайду тебе серед снів,
Я знову піду за тобою крізь вирій
Серед тисячі душ, серед вічних доріг
Кликатиму, доки зможу кричати.
І навіть якщо не впізнаєш мене -
Я буду поруч. Я буду чекати.
І навіть якщо цей світ промине,
Навіть якщо всі світи обірвуться -
Ти назавжди будеш мамою моєю
Як я донькою твоєю.
2025-03-02 16:01:07
1
0