Дилема
- Ти ще з ним? - Так, все ще гуляю. - Ти хоч любиш його? - Не знаю... - То навіщо до нього приходиш? Йому голову дарма морочиш? Відпусти, хай він знайде іншу! - Це звучить неймовірно смішно. - Ти ж серце розіб'єш його, Не навмисно, та все ж робиш зло! - Скажи тоді, як ще любити? Мені вже без нього не жити? Коли сон не приходить ночами, Він живе із моїми думками. Я не знаю, що буде з нами, Чи розійдемось ми кораблями? Але поки я буду з ним жити, Раптом він і навчить любити. - Зупинись. Дай йому вільно жити. - Відпускала, та він не вірить. Він ще досі зі мною. Не здався. Як інші не втік. Не зламався. Скільки болю стерпів і образи, І ще досі зализує рани... Наче з радістю жде на нові, Хоче виграти в цій боротьбі. - Що за байки? Це просто відмазки Відпусти, і себе і його! - Я б давно прийняла поразку, Тільки я без нього ніхто.
2025-03-28 11:29:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3857
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5034