Без нього - ніяк.

Weronika Nikulina

Під дощем я немов би під дахом, Небо синє - моє полотно. Я малюю нового плями, Та без нього, то все не воно. Я без нього не пишу й не творю, Я без нього як подих зими. Зазвичай я мовчу, і про це не говорю, Але світла нема без пітьми. Я благала, ридала, молилась, Так просила його : '' О, з'явись!'''. Я на все це колись не дивилась, Не літала за хмари увись... Ну а потім, прийшло розуміння, Що цьому не придумати ймення. Це воно, воно є єдине. Це безмежжя моє. Це - натхнення.

2018-06-14 11:44:27

Інші вірші поета

Пересічні Вихід Потрібно Вимучений автор

Інші поети

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

Анастасия Полесская

@AnasteishaCann

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1658

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1714