Без нього - ніяк.
Weronika Nikulina
Під дощем я немов би під дахом, Небо синє - моє полотно. Я малюю нового плями, Та без нього, то все не воно. Я без нього не пишу й не творю, Я без нього як подих зими. Зазвичай я мовчу, і про це не говорю, Але світла нема без пітьми. Я благала, ридала, молилась, Так просила його : '' О, з'явись!'''. Я на все це колись не дивилась, Не літала за хмари увись... Ну а потім, прийшло розуміння, Що цьому не придумати ймення. Це воно, воно є єдине. Це безмежжя моє. Це - натхнення.
2018-06-14 11:44:27
8
0
Інші вірші поета
Хто така Лиш фея Notre Dame Бездумно
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3602
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4488