Те саме
Ти як нapkoтиk по венах до самого мозку Але я ховаю не руки а очі Хіба любов це поразка Хіба її не пророчать Тебе замало і забагато Не розберешся без пляшки Але ж це дуже погано Природу вбиває пластик Природу любові вбиває віра В усе хороше і справжнє Коли між тобою і нею прірва Ти хочеш її але час покаже Вона тебе прагне тоді коли складно Тоді коли недосяжно Знаходиш її і знаєш докладно Що вона неосяжна Цікаво тоді не коли забагато А коли навпаки - замало Хоча це не точно, та головне бути разом І щоб вас собі вистачало.
2021-04-09 19:19:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1781
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12445