Те саме

Weronika Nikulina

Ти як нapkoтиk по венах до самого мозку Але я ховаю не руки а очі Хіба любов це поразка Хіба її не пророчать Тебе замало і забагато Не розберешся без пляшки Але ж це дуже погано Природу вбиває пластик Природу любові вбиває віра В усе хороше і справжнє Коли між тобою і нею прірва Ти хочеш її але час покаже Вона тебе прагне тоді коли складно Тоді коли недосяжно Знаходиш її і знаєш докладно Що вона неосяжна Цікаво тоді не коли забагато А коли навпаки - замало Хоча це не точно, та головне бути разом І щоб вас собі вистачало.

2021-04-09 19:19:01

Інші вірші поета

Notre Dame Тобі писати Запалюй Папероїди

Інші поети

Сергій Клемін

@Serhii_Klemin

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

GRAFO

@grafo

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12947

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3062