Notre Dame
Колись там горів Нотр - Дам, У місті свободи й кохання. Вогнем охопило серця, Й всі дихали наче в останнє. Палали картини... і душі, що в стінах собору живуть. Й не знайшлося на світі байдужих, Тих, хто повз горе ідуть. Молитви і пісні лунали, І сльози гасили вогонь! Разом усі страх проживали, просили у Божих долонь. Рятуй світову ти святиню, почуй же сердець молитви! Спустися на землю хоч тінню, І полум'я це загаси. Нехай же усі це почують, згоріли не ті вівтарі. Стоятиме міцно ще тисячі років Святий той собор Notre Dame de Paris.
2019-05-04 19:03:10
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Weronika Nikulina
найцікавіше, що історія варта однієї цигарки
Відповісти
2019-05-04 20:23:15
Подобається
Weronika Nikulina
як завжди наш Сергій геніальний. Гострий розум і почуття гумору. Неперевершено💕😘p.s. дякую
Відповісти
2019-05-04 20:26:16
Подобається
Farka8
🇫🇷Лучшая архитектура в мире🇫🇷
Відповісти
2019-05-05 11:42:03
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1368
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1245