Notre Dame
Weronika Nikulina
Колись там горів Нотр - Дам, У місті свободи й кохання. Вогнем охопило серця, Й всі дихали наче в останнє. Палали картини... і душі, що в стінах собору живуть. Й не знайшлося на світі байдужих, Тих, хто повз горе ідуть. Молитви і пісні лунали, І сльози гасили вогонь! Разом усі страх проживали, просили у Божих долонь. Рятуй світову ти святиню, почуй же сердець молитви! Спустися на землю хоч тінню, І полум'я це загаси. Нехай же усі це почують, згоріли не ті вівтарі. Стоятиме міцно ще тисячі років Святий той собор Notre Dame de Paris.
2019-05-04 19:03:10
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Weronika Nikulina
найцікавіше, що історія варта однієї цигарки
Відповісти
2019-05-04 20:23:15
Подобається
Weronika Nikulina
як завжди наш Сергій геніальний. Гострий розум і почуття гумору. Неперевершено💕😘p.s. дякую
Відповісти
2019-05-04 20:26:16
Подобається
Farka8
🇫🇷Лучшая архитектура в мире🇫🇷
Відповісти
2019-05-05 11:42:03
1
Інші вірші поета
Не втрачай Повністю В пам'ять про героїв Нічого нового, знову про тебе
Інші поети
Ann Gut
@ann_gut
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3076
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3813