Де б ти не був
Це воно, відчуваєш? Порив пристрасті, чи бажання здолати відстань? Я не бачу ні прапор білий, ні гучного твого "Війна!" І нічого більше, лиш силует твій гуляє містом, А я досі лишаюсь тут, і чомусь увесь час сумна. Перечитую всі твої вІрші. Знаю присвячуєш всі мені, З кожним разом пишу тобі більше, І чомусь все сумніші оті віршІ... Іноді зовсім зникають рими, більше не знаю про що писати, натовп свердлю очима, я продовжую тебе шукати. Намагаюсь дихати, так як раніше жити. І все ж продовжую мріяти, і палко тебе любити. І кожного разу пишучи оці звичайні вірші, Я хочу тебе відчути, і світло твоєї душі. Я дякую щиро, милий, що є в моєму житті, Що кожного дня даруєш думки в небес висоті.
2019-03-25 19:59:15
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3450
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2067