Бездумно
Weronika Nikulina
Роздягайся. Пускай у вир своїх думок. Тримайся. Гаряче серце натискає свій курок. Прощайся. Непотріб в голові відбув уже свій строк. Не згадуй. Вірші про мене не пиши даремно. Розгадуй. Не мар людьми занадто та шалено. Пригадуй. І не поводь себе смиренно та нікчемно. Щезай. Нехай тебе ніхто не чує та не бачить. Стрибай. Від радості, бо смуток у житті ніщо не значить. Тікай. Нехай тебе не здоженуть.... І не пробачать. Життя набуло раптом надважливих значень...
2018-05-21 16:52:06
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Євген Піпусь
Хороший вірш,з глибоким змістом та підтекстом.)
Відповісти
2018-05-21 16:53:41
2
Weronika Nikulina
@Євген Піпусь Червоно дякую🔺
Відповісти
2018-05-21 16:54:27
1
Інші вірші поета
Не я Таке щось дуже особисте Без нього - ніяк. Про фізику, Фрейда і Ньютона
Інші поети
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2364
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3843