Ти й не здивований
А де ти ще мене знайдеш, крім власних віршів рядків?
Ти мій невловимий монстр, ти знов в моїй голові.
Нічні потяги під подушкою, гудуть, не пускають сон,
А ти мов іскра малесенька, останній вогню патрон.
Схиляю покірно голову. Програвши, ти переміг.
Мене тут саму залишив, старався піти, і зміг.
Чомусь, під покровом ночі, тобі я рядки пишу,
Можливо,тому що досі тобою в думках грішу.
І все ото ти, тобі і про тебе.
Цікаво, що в нас, досі нема потреби.
Цікаво що я, сама. Сама собі вільна птаха,
Але в небесах, без тебе. Без тебе вже не літати.
Та, той, не слухай, читай, бо сказати важко,
Як сильно тебе любити змогла ця чарівна пташка.
Читай, і дивуйся. Стоп, та невже ти плачеш?
Моє кохання до тебе. Ти дивишся та не бачиш.
2019-07-30 23:07:48
4
2