Вимучений автор
Ти львівська кава, гірка та солодка,
Ти натхнення, ти насолода.
Мрії не сповнені, ти думки.
Шкода, не бачу очі, лиш сторінки.
Рядками написаний, мною вигаданий,
Але в книжках вичитаний.
Розумний, смішний, тільки...
Вимучений автор.
Вогненні палають літери з твого чарівного пера,
А я, читаючи, захоплююсь, і іноді плачу.
Ти мені не простиш, та, і я собі не пробачу.
Твори, пиши, не зникай,
Залишся в моєму серці назавжди.
Твори, пиши, і думай,
Що так треба, роби як серце підкаже.
©п р и с в я т а
2018-06-30 22:04:52
9
3