Вимучений автор
Weronika Nikulina
Ти львівська кава, гірка та солодка, Ти натхнення, ти насолода. Мрії не сповнені, ти думки. Шкода, не бачу очі, лиш сторінки. Рядками написаний, мною вигаданий, Але в книжках вичитаний. Розумний, смішний, тільки... Вимучений автор. Вогненні палають літери з твого чарівного пера, А я, читаючи, захоплююсь, і іноді плачу. Ти мені не простиш, та, і я собі не пробачу. Твори, пиши, не зникай, Залишся в моєму серці назавжди. Твори, пиши, і думай, Що так треба, роби як серце підкаже. ©п р и с в я т а
2018-06-30 22:04:52
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Євген Піпусь
І що би не сталось, і пройдуть роки, Ніколи нам вже не забути тої весни, І зникнуть образи, і гіркі думки, Ми залишимось разом: Закохані діти, тієї весни...
Відповісти
2018-07-01 06:44:56
1
Weronika Nikulina
дякую💜
Відповісти
2018-07-01 07:52:20
Подобається
Weronika Nikulina
@Євген Піпусь 💚💚💚
Відповісти
2018-07-01 07:52:50
Подобається
Інші вірші поета
Знайди мене Таке щось дуже особисте Не я Потрібно
Інші поети
aadee2
@aadee2
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17043
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2023