Папероїди
Проти ночі як завжди, народжуються ці рядки,
І рано чи пізно ти їх читатимеш, знаю.
Може дні пройдуть, скоріше за все роки.
Та з думками про тебе сьогодні я засинаю.
Ні слова, ні згадки краплі не допущу,
Лиш тексти лягають на білий паперу блиск.
Тебе я ніколи, мій друже, в думках уже не відпущу.
Лиш вірші твої геть заїли мій жорсткий диск.
Мене не лишай, не тікай, не щезай з голови.
Слова ті короткі і довгі лиш папероїди...
Як завжди прошу. Ти знаєш про що. Живи.
Дарують ці вірші тобі мої Аоніди.
І музика знову десь гра в далині,
Знаходити сенс в цих віршах не потрібно.
Ти просто читай, і може десь у глибині,
Почуєш мій голос, у нотах п'янких піаніно.
2019-10-16 19:17:16
1
0