Папероїди
            
            Проти ночі як завжди, народжуються ці рядки,
І рано чи пізно ти їх читатимеш, знаю.
Може дні пройдуть, скоріше за все роки. 
Та з думками про тебе сьогодні я засинаю. 
Ні слова, ні згадки краплі не допущу, 
Лиш тексти лягають на білий паперу блиск. 
Тебе я ніколи, мій друже, в думках уже не відпущу. 
Лиш вірші твої геть заїли мій жорсткий диск. 
Мене не лишай, не тікай, не щезай з голови. 
Слова ті короткі і довгі лиш папероїди...
Як завжди прошу. Ти знаєш про що. Живи. 
Дарують ці вірші тобі мої Аоніди. 
І музика знову десь гра в далині, 
Знаходити сенс в цих віршах не потрібно. 
Ти просто читай, і може десь у глибині, 
Почуєш мій голос, у нотах п'янких піаніно.
            2019-10-16 19:17:16
            
            
                                                    1
                
                
                
        0