Пересічні
Ти не будеш ніколи в своєму житті вічним.
На жаль, чи на щастя ~ усі в цьому світі ми пересічні.
Думками, рядками ~ піснями, з весни до січня,
Ми в цьому світі на щастя не віковічні.
Говоримо, пишемо, щось співаємо.
Усе, хоч яскраво, але повторюється.
І що коли, давно забуте, вже не цікаве,
Нами ж на щось нове перетворюється.
Що творять музику з тих самих сіми нот,
Що пишуть вірші з тих самих тридцяти трьох літер.
Записуй, не забудь дістати блокнот.
У наших головах зазвичай просто вітер.
Обличчя в нас різні, країни і континенти.
Ми люди, що може й не ідентичні.
Ми всі одного буття елементи.
Нажаль, ми у цьому житті пересічні.
Та може колись, коли вигадають машину часу,
Ми повернемо собі всі щасливі дні.
І все зрозуміємо, все відразу,
Що ми в цьому світі, на щастя, ми не одні.
2019-10-26 20:51:30
4
0