Таке щось дуже особисте
Геніально творити щось більше за власний сенс, Коли потік думок сам формується в рядки. І буває, що ти не знаходиш цьому кінець, Та іноді, навіть геніальні голови не відвідують достойні думки. Ти вигадуєш щось цікаве й нове, Безпросвітно торчиш у власному світі. Ти не дивишся фільми в кіно і в 3D, І не ловиш прекрасні флюїди найкращої миті. Ти митець, ти хардово працюєш над власним словом, Гуглиш помилки і рими, а в кінці, тебе все рівно виправляє @Soroka... Ти смієшся і плачеш водночас, Коли не знаходиш натхнення, Але коли щось коротке, маленьке напишеш, Ти стрибаєш, і дурною бошкою проламуєш стелю. Ти береш приклад з офігенного @perfect_strider, Стараєшся творити щось накшталт його віршів, Але в тебе виходить носити лиш сліз власних під сотню відер. Але виявляється, ти пишеш далеко не гірше... Але іноді натхнення зникає і йде десь за гори твоїх безкінечно істеричних думок. І його витягнути тільки коханому @glum _mtf... Та, коли вже натиснув на AK 47 курок, Ти знайдеш в собі сили творити.... Але. Не знайдуть вже тебе.
2018-07-02 23:40:15
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Стренжер
👍
Відповісти
2018-07-03 04:32:41
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1856
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1630