Таке щось дуже особисте
Геніально творити щось більше за власний сенс, Коли потік думок сам формується в рядки. І буває, що ти не знаходиш цьому кінець, Та іноді, навіть геніальні голови не відвідують достойні думки. Ти вигадуєш щось цікаве й нове, Безпросвітно торчиш у власному світі. Ти не дивишся фільми в кіно і в 3D, І не ловиш прекрасні флюїди найкращої миті. Ти митець, ти хардово працюєш над власним словом, Гуглиш помилки і рими, а в кінці, тебе все рівно виправляє @Soroka... Ти смієшся і плачеш водночас, Коли не знаходиш натхнення, Але коли щось коротке, маленьке напишеш, Ти стрибаєш, і дурною бошкою проламуєш стелю. Ти береш приклад з офігенного @perfect_strider, Стараєшся творити щось накшталт його віршів, Але в тебе виходить носити лиш сліз власних під сотню відер. Але виявляється, ти пишеш далеко не гірше... Але іноді натхнення зникає і йде десь за гори твоїх безкінечно істеричних думок. І його витягнути тільки коханому @glum _mtf... Та, коли вже натиснув на AK 47 курок, Ти знайдеш в собі сили творити.... Але. Не знайдуть вже тебе.
2018-07-02 23:40:15
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Стренжер
👍
Відповісти
2018-07-03 04:32:41
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12556
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2537