Таке щось дуже особисте
Геніально творити щось більше за власний сенс, Коли потік думок сам формується в рядки. І буває, що ти не знаходиш цьому кінець, Та іноді, навіть геніальні голови не відвідують достойні думки. Ти вигадуєш щось цікаве й нове, Безпросвітно торчиш у власному світі. Ти не дивишся фільми в кіно і в 3D, І не ловиш прекрасні флюїди найкращої миті. Ти митець, ти хардово працюєш над власним словом, Гуглиш помилки і рими, а в кінці, тебе все рівно виправляє @Soroka... Ти смієшся і плачеш водночас, Коли не знаходиш натхнення, Але коли щось коротке, маленьке напишеш, Ти стрибаєш, і дурною бошкою проламуєш стелю. Ти береш приклад з офігенного @perfect_strider, Стараєшся творити щось накшталт його віршів, Але в тебе виходить носити лиш сліз власних під сотню відер. Але виявляється, ти пишеш далеко не гірше... Але іноді натхнення зникає і йде десь за гори твоїх безкінечно істеричних думок. І його витягнути тільки коханому @glum _mtf... Та, коли вже натиснув на AK 47 курок, Ти знайдеш в собі сили творити.... Але. Не знайдуть вже тебе.
2018-07-02 23:40:15
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Стренжер
👍
Відповісти
2018-07-03 04:32:41
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5736
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10632