Едем.
Взяв Господь у руки глину, Трохи помісив, І зліпив тоді людину, Щоб вдихнути сил, Та створив йому дружину, Щоб не був він сам, Дав імя їй Єва, А йому Адам, Оселив в саду квітучім, На ймення Едем, Де дерева всі плодючі, Без турбот і гірких тем, Тільки з дерева пізнання, Не чіпайте плід, Бо почнуться у вас зітхання, До останку літ, Пішла погуляти Єва, Коли Адам дрімав, Біля забороненного дерева, Шлях її тривав, Та біда була вже близько, І зявився змій, Поклонився Єві низько, І мовляв без слів, Покуштуй красуня плоду, Взнаєш щось нове, Не дивись на жаборону, Заборони.то пусте, Скуштувала Єва плоду, І дала Адаму, І побачила.що гола, Завстидалась сраму, Тут враз і закінчився, Весь Едемський рай, Те що було вчора добре, Нині вже печаль.,,
2020-01-02 19:36:22
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8329
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2603