Едем.
Взяв Господь у руки глину, Трохи помісив, І зліпив тоді людину, Щоб вдихнути сил, Та створив йому дружину, Щоб не був він сам, Дав імя їй Єва, А йому Адам, Оселив в саду квітучім, На ймення Едем, Де дерева всі плодючі, Без турбот і гірких тем, Тільки з дерева пізнання, Не чіпайте плід, Бо почнуться у вас зітхання, До останку літ, Пішла погуляти Єва, Коли Адам дрімав, Біля забороненного дерева, Шлях її тривав, Та біда була вже близько, І зявився змій, Поклонився Єві низько, І мовляв без слів, Покуштуй красуня плоду, Взнаєш щось нове, Не дивись на жаборону, Заборони.то пусте, Скуштувала Єва плоду, І дала Адаму, І побачила.що гола, Завстидалась сраму, Тут враз і закінчився, Весь Едемський рай, Те що було вчора добре, Нині вже печаль.,,
2020-01-02 19:36:22
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8216
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356