Курки

Михаил Петровский

Курки звелись,іду по краю. Позаду спаленні мости. Я вже нікого не кохаю. І не шукаю чистати. Мені далеко ще до раю. А в пеклі був я вже не раз. Я наче свічка догораю. І згадую минулий час. Листки зівялі вже спадають. Сивіє русих косей жовть. І наче зошити листаю. Що не встиг перемолоть...

2020-01-05 13:23:48

Інші вірші поета

Карпати Едем. Мандри. Суворість

Інші поети

Вячеслав Коголь

@vkol

Уля

@ulya666

Alexander Huseynov

@Alex_Huseynov

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1751

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2671