Курки
Михаил Петровский
Курки звелись,іду по краю. Позаду спаленні мости. Я вже нікого не кохаю. І не шукаю чистати. Мені далеко ще до раю. А в пеклі був я вже не раз. Я наче свічка догораю. І згадую минулий час. Листки зівялі вже спадають. Сивіє русих косей жовть. І наче зошити листаю. Що не встиг перемолоть...
2020-01-05 13:23:48
1
0
Інші вірші поета
Совість. Морська ідилія Вечір Криниця
Інші поети
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3087
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12250