Курки
Михаил Петровский
Курки звелись,іду по краю. Позаду спаленні мости. Я вже нікого не кохаю. І не шукаю чистати. Мені далеко ще до раю. А в пеклі був я вже не раз. Я наче свічка догораю. І згадую минулий час. Листки зівялі вже спадають. Сивіє русих косей жовть. І наче зошити листаю. Що не встиг перемолоть...
2020-01-05 13:23:48
1
0
Інші вірші поета
Карпати Незнайомка Колись... Суворість
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3876
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10904