Поїзд.
Сiдаю в поїзд.наче їду, Залiщики-Тернопiль, Поїзд не залишає сліду, Все розтираючи у попіль, Бабуся везе банку меду, Студент прямує в інститут, І я собі тихенько сяду, В кінці вагону.десь у кут, В вагоні гамір.йде розмова, Про Порошенка та Кучму, У когось дома є корова, У когось гектар буряку, Машиніст каже зупинку, В вагоні затишно.краса, Хтось голосно ковтає слинку, У когось в сумці ковбаса, Дорога довга.ще не скоро, Прибудемо.в кінцевий пункт, Я засинаю під розмови, Під мимовільний людський бунт, І сниться бурякове поле, Корова з сумом у очах, Ляшко із вилами в стодолі, І депутати у бинтах, Прокинувся.уже Тернопіль, Прошу пані.перші Ви, У кожного свої турботи, І я піду проти води,,,
2020-01-02 19:24:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5452
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3845