Облиш
Облиш, я прошу зупинись, Залиш, прошу, того лишись. Час невгамовний і летить І завтра буде інша мить,  І будуть виклики нові, І іншими вже будем ми. Те що важливо зараз є - Забудеться і пропаде. Образи, сльози, біль, слова, І втома, гроші, боротьба, То тимчасове і пусте І щастя тобі не дає. Ти мрій своїх не забувай, Себе ніколи не втрачай! У нас лише одне життя І в ньому є завжди мета. І вибір твій куди іти, Як жити і життя пройти.
2022-02-11 11:47:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1534
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3847